Про важливість розмов з дітьми

У постійному поспіху ми іноді забуваємо, що щоденні розмови з дитиною є не лише нашим батьківським обов’язком, а й виявом нашої присутності та уважного, дружнього діалогу. Знайдімо час, перестаньмо думати про буденні клопоти, не квапмо розмови, не перебиваймо розповіді, не робімо одночасно інших справ, не поспішаймо з власними аргументами. Розмова між дитиною та батьками – це діалог, під час якого дитяча думка може не збігатися з батьківською. Цінуймо моменти, коли дитина висловлює власну думку і захищає її, підтримуймо це вміння. У майбутньому це захистить дитину в ситуації тиску з боку ровесників або у випадках, коли хтось схилятиме її до чогось, чого вона не хоче або з чим не погоджується. Будьмо присутніми, коли дитина мовчить, коли вона не вміє або не готова поділитися своєю історією. Дитина повинна відчувати нашу любов та підтримку, розуміння та прийняття. Побоювання, що батьки не зрозуміють є причиною того, що діти не розповідають їм про свої труднощі. Натомість, незнання переживань дитини, відсутність доступу до її світу можуть послабити батьківську пильність. Пам’ятаймо, щоб розмова була діалогом, а не лекцією, мусимо цікавитися досвідом та потребами своєї дитини. Використовуймо момент, коли важливі для розвитку дитини теми (дружба, стосунки, проблеми дозрівання, близькість, ризикована поведінка) звучать у засобах масової інформації, фільмах чи серіалах. Це може стати нагодою для знайомства з міркуваннями дитини та наступного обговорення. Наша увага – це найкраща профілактика! Запропоноване соціальне відео «Історія, у якої може бути два фінали» створено з метою попередження ризикованих форм поведінки у дитячому середовищі через висвітлення проблем у сім’ї та надання альтернативних та успішних способів їх вирішення.