«Любов — це єдина розумна і задовільна відповідь на питання про сенс людського існування»
Еріх Фромм
Ти можеш читати...
Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
«Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх» (Рей Бредбері)
Складно не погодитися з висловлюванням американського письменника-фантаста. Тому сьогодні, друзі, пропоную декілька аргументів на користь книг та мотивую вас до читання:
- Завдяки читанню людина збільшує свій словниковий запас. Цьому сприяє читання різножанрових творів та знайомство із різними авторами, новими словами і термінами, які лише іноді вживаються у повсякденній мові.
- Читання покращує концентрацію уваги та тренує аналітичні здібності людини, «пробуджує» мозок та сприяє розвитку уяви і здатності фантазувати.
- Читання зміцнює пам’ять, адже для розуміння твору читач повинен запам’ятати багато подій та різних нюансів.
- Завдяки читанню людина вдосконалює мовні навички, зрозуміло висловлює власні думки, впевнено спілкується та взаємодіє з іншими.
- Читання розширює світогляд і допомагає зорієнтуватися в навколишньому світі та налагодити необхідні соціальні контакти.
- Читання знижує рівень стресу і рятує від переживань. Захоплюючі сюжети творів художньої літератури та пригоди головних героїв допоможуть відволіктися від повсякденних турбот та заспокоїтися.
- Читання дарує нам унікальну можливість подумки прожити життя інших людей, а наша уява сама домалює потрібні декорації.
Отож, читання – це дуже корисне і захопливе заняття. Беріть книгу до рук: читайте, розвивайтеся, мрійте, відпочивайте та подорожуйте!
Що таке «токсичне батьківство» пояснює християнський психолог Мирон Шкробут . Здавалося б, як добрі батьки, які піклуються про свою дитину, можуть стати токсичними – тими, хто отруює життя? Виявляється, для цього потрібно зовсім небагато: батьки, які до певного віку є для дитини незаперечними авторитетами, легко можуть завдати біль і травму, часто навіть не усвідомлюючи цього. І найчастіше це – вербальне насилля, зранення словом. «Найперше, що роблять у цьому сенсі батьки, – не називають дитину по імені, – каже психолог. – Поширена форма – звертання до дитини у наказовій формі, як до стороннього: «пішов і зробив!», «негайно ліг спати / з’їв кашу / вимив руки» тощо. І дитина несвідомо засвоює сценарій: «я – ніхто, я не маю права на протест, я повинен, мені сказано»… » Ще один із найбільш деструктивних моментів у спілкуванні з дитиною (власне, як і з людиною у будь-якому віці) – порівнювати з кимось, знецінюючи досягнення і чесноти людини. Знайомий багатьом приклад: дитина приходит
Стрес розуміють як ситуацію, за якої людина зазнає надмірного тиску та емоційної напруги від чинників, з якими їй важко впоратися (через брак досвіду, ресурсів, знань). Діти через різні несприятливі обставини (надмірні навантаження і тренування, конфлікти з ровесниками, хворобу, батьківське розлучення тощо) часто також переживають стреси. Завдання батьків – не лише захистити дітей від впливу стресу, а й допомогти їм впоратися з ним, створити сприятливі умови для розвитку, навчити їх методів боротьби зі стресом та способів самовідновлення.
Буває, що батьки глузують над своїми дітьми, сварять їх, а то й легковажать ними. Поодинокі випадки такої батьківської поведінки не є проявами насильства щодо дитини. Небезпека емоційного насильства виникає тоді, коли такий тип поведінки батьків стає систематичним та звичним. Моральне знущання (психологічне насильство) над дитиною у сім’ї – це форма постійної жорстокої поведінки або зневаги дорослих стосовно дитини. Психологічне насильство може трапитися у будь-якій сім’ї, незалежно від того, який моральний клімат в ній домінує. Моральне знущання здатне завдати руйнівної шкоди розвитку дитячої особистості. Ось кілька прикладів, які ілюструють застосування дорослими морального насильства стосовно дитини: - висміювання та обзивання дитини у присутності сторонніх; - вигадування для дитини принизливих і недоречних прізвиськ; - вербальні образи та погрози дитині фізичним насильством; - примушування дитини до спостереження за насильницькими діями над кимось (чимось), хто (що) є значущим
Зазвичай люди використовують всесвітню мережу для пошуку інформації, навчання, розваг та спілкування. Однак завжди потрібно пам’ятати про небезпеки, з якими, зокрема, можуть зустрітися діти. Одним з актуальних на сьогодні ризиків є секстинг – обмін власними фото (відео), текстовими повідомленнями інтимного змісту у мережі . Наслідки секстингу можуть стати негативними для дітей, а особливо погрози від зловмисників щодо оприлюднення інтимних матеріалів у мережі. Діти часто соромляться обговорювати такі проблеми з дорослими. Що можуть зробити дорослі? Батьки повинні бути уважнішими до онлайн-життя дітей у соцмережах. Дієвим способом застереження підлітків від загроз секстингу стануть відверті та довірливі стосунки між батьками й дітьми: - поясніть дитині, що секстинг може загрожувати її конфіденційності та безпеці; - навчіть дитину встановлювати приватність сторінки та видаляти з контактів небажаних відвідувачів; - попросіть дитину не відповідати на дивні повідомлення електронної пошт
Війна в Україні триває з 2014 року, а повномасштабне вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року, торкнулося усіх громадян України. З метою надання дієвої допомоги особам, які її потребують, платформа онлайн-освіти Prometheus започаткувала два безоплатні онлайн-курси: • Як адаптуватися на новому місці? Курс психологічної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб http://surl.li/fllta • Адаптація до цивільного життя. Курс для ветеранів та ветеранок http://surl.li/fllvm Обидва онлайн-курси відповідають на найпоширеніші запитання, які хвилюють багатьох наших співгромадян: • як особа може пристосуватися до змін у житті або допомогти адаптуватися близькій людині; • як відновити чи будувати стосунки з родиною, дітьми та оточуючими; • які щоденні справи допоможуть покращити емоційний стан; • як знизити внутрішню тривогу та як зрозуміти, що варто звернутися за професійною підтримкою тощо. Обидва курси на платформі онлайн-освіти Prometheus доступні постійно.
Дитяча самостійність – це якість, яка формується в результаті природного процесу розвитку дитини. У певний період, сприятливий (сензитивний) для розвитку тих чи інших психічних функцій дитина починає робити сама те, чого раніше не могла робити без сторонньої допомоги: тримати голову, стояти, бігати, бавитися з однолітками, їздити на велосипеді. Основним завданням батьків на цьому етапі розвитку є ненав’язливе сприяння дитині у процесі її переходу на новий рівень розвитку. Звичайно, простіше самому одягнути дитину, застелити її постіль, зав’язати шнурівки, аніж чекати, поки вона зробить це сама і гаяти час. Але..! дитина сама повинна зрозуміти алгоритм виконання дій, вона повинна усвідомити, що навколо є багато речей, які вона здатна виконати самостійно і якісно. Любі батьки, частіше зважайте на думки та бажання своїх дітей. *** Швидко встань і одягнися! Швидко снідай, не барися! Швидко руки мий і шию! Швидко, бо сама помию! Швидко, тато нас чекає! Швидко, наш трамвай тікає!
У людській взаємодії досить часто виникають конфліктні ситуації, підставами яких можуть бути об’єктивні чи суб'єктивні, реальні чи вигадані суперечності та намагання їх вирішити на емоційному рівні. Друзі-батьки, пропонуємо для спільного перегляду з дітьми добірку мультфільмів, які розповідають про життя вигаданих героїв, що різняться від загалу, є несхожими на інших, про їхні переживання та емоційний стан, а також про різні способи вирішення конфліктних ситуацій. Вітчизняна анімація «Жив собі чорний кіт» розповідає про життя героя, який відчуває брак любові та спілкування через упереджене ставлення та марновірство людей. Перегляньте цей мультфільм зі своїми дітьми та обговоріть, чи варто руйнувати стосунки з оточуючими лише через їхні вроджені особливості чи зовнішність? Мультиплікаційний герой ще однієї української стрічки «Червона жаба» через свою несхожість з іншими зазнав цькувань. Проте, життєві випробування перемінили його і зробили відважним. Американська стрічка «Пр
«Вперті», «безцеремонні», «ліниві», «неслухняні» – так нерідко батьки та вчителі характеризують дітей-підлітків. Деякі дорослі продовжують сприймати підлітків як малих дітей. Вони не змінюють стилю спілкування, вимагають від підлітків незаперечного послуху і отримують, як відповідь, бунт та ігнорування їхніх правил. Інші дорослі, навпаки, «дмухають» на дітей, бояться потурбувати, обмежити їхню свободу і отримують взамін знеохоту до виконання повсякденних обов’язків, підкріплену усвідомленням права на таку позицію. Як дорослим зрозуміти складний тинейджерський вік і зберегти дитячу довіру та любов? Як спілкуватися з дітьми-підлітками, щоб порозумітися з ними та стати їхніми приятелями? Щораз, коли думаєте, що підліток верзе нісенітницю, застановіться, насправді він хоче вам сказати: послухай мене; сядь поруч; допоможи мені! Опануйте техніку активного слухання: слухайте дитину мовчки і жестами та мімікою дайте зрозуміти, що чуєте і розумієте її. Так ви засвідчите дитині своє прийня
Прагнення до щастя є найважливішим бажанням кожної людини на Землі. Саме тому 28 червня 2012 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про запровадження відзначення світовою спільнотою Міжнародного дня щастя. Небезпечна пандемія, військова агресія, економічна криза та інші негаразди не можуть здолати прагнення людини бути щасливою. Резолюція ООН пропонує відзначати День щастя шляхом проведення просвітницьких заходів та соціальних ініціатив. Долучаємося до цієї акції. Пропоную для спільного перегляду чудову анімацію. Щастя поруч, його лише треба помітити. Будьте щасливі і даруйте щастя тим, хто поряд!
Коментарі
Дописати коментар