Блог соціального педагога Наталії Окаринської

Наша Україна ще донедавна була багата своїми природними ресурсами: гори та ліси, степи та чорноземи, моря і повноводі ріки були її окрасою… Проте людина, прагнучі наситити свої споживацькі запити, насильно втрутилася в закони природи, руйнуючи довкілля. «Сьогодні близько 3,6 мільярда людей у світі страждають від нестачі чистої питної води. Внаслідок зміни клімату і забруднення річок вже до 2050 року дефіцит ресурсу відчують близько 5 мільярдів жителів Землі. Проблема нестачі води очікує і на Україну…», – про це 22 березня на своїй сторінці у facebook зазначив голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований . Вода є основою життя на Землі, стратегічним та життєво важливим природним ресурсом. Ми повинні раціонально використовувати її, охороняти від забруднення і не бути байдужими спостерігачами брутальних дій або бездіяльності обивателів, щоб не справдилось давнє прислів’я «Не плюй у криницю, бо прийдеш по водицю».

Видання «The Guardian» 2017 року опублікувало результати дослідження, здійсненого австралійською науковицею Лінет Вернон з Університету Мердока в Перті стосовно використання підлітками мобільних пристроїв перед сном та уночі. Завдяки цьому дослідженню було встановлено зв’язок між використанням дітьми телефонів вночі та сном, а також між сном та благополуччям підлітків. Це спонукало Вернон наголосити батькам та опікунам підлітків на необхідності встановлення обмежень щодо використання дітьми мобільних пристроїв у спальнях. Науковиця підкреслює: якщо батьки виявляють, що син або дочка стали більш дратівливими і не встигають у школі, не варто це пов’язувати з особливостями підліткового віку. Причина може критися в іншому, – діти не сплять уночі. На думку Лінет Вернон, мобільні телефони здатні порушувати сон дітей двома способами: яскраве світло з екранів впливає на природні циркадні (біологічні) ритми, а повідомлення, отримані ними перед сном, посилюють «когнітивне та емоційне збудження»...

Своїми міркуваннями щодо популярних батьківських висловів та їх впливу на дитячу психіку поділилися на сторінках інтернет-видання «Українська правда» дитячі та сімейні психологи Катерина Гольцберг і Світлана Шумська. Іноді мати чи батько не хочуть витрачати свого часу на пояснення певних речей або явищ, яких вимагають від них діти. Тому, скориставшись фразою «Тобі ще рано це знати», деякі батьки вважають, що дали дитині вичерпну відповідь на її запитання. А розмову з дитиною знову відкладено до умовного періоду «підростеш – зрозумієш». Але, якщо дитина цікавиться якимось питанням, це, найчастіше, означає, що відповідь на нього вона вже знає і просто хоче почути від вас підтвердження чи спростування своїх знань. Любі батьки, ваша відмова відповідати на запитання може знеохотити дітей запитувати вас про щось і згодом спонукати їх шукати відповідей у сторонніх людей. Тому краще спробувати пояснити дитині те, про що вона хоче дізнатися, на зрозумілому для її віку рівні. Зауважте, якщо д...

Віртуальний мережевий простір Інтернету – це безліч можливостей для найрізноманітніших видів діяльності сучасної людини. Завдяки інтернету люди грають в ігри, купують речі, сплачують комунальні платежі та податки, здобувають освіту, отримують простір для спілкування. Розвиток сучасних технологій дозволяє людині одночасно бути присутньою в кількох місцях. Людина може потрапити в абсолютно достовірний, з точки зору органів її чуття, віртуальний світ. Усе це змінює людину та її бачення світу. Через стрімкий технічний прогрес цивілізації спілкування людей дедалі частіше відбувається на рівні опосередкованого віртуального інформаційного контакту. Розраджує те, що людина може перебувати в цьому світі лише доти, поки сигнали зовнішнього світу і система життєзабезпечення не виведуть її за межі віртуального світу. Погодьтеся, світ навколо – прекрасний. Допоможімо нашим друзям побачити його реальну красу.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) визначає булінг (від англійського «to bull» – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили. Відповідно до статистичних даних щодо булінгу серед підлітків України, отриманих ЮНІСЕФ  67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;  24% дітей стали жертвами булінгу;  48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;  44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;  більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти. Шановні дорослі, будь-яка дитина може стати жертвою булінгу. Більшість постраждалих приховують це від батьків, проте вони потребують допомоги дорослих. З інформаційного відео, запропонованого UNICEF Ukraine дізнайтеся, як розпізнати ознаки булінгу і що робити, якщо ваша дитина стала жертво...

Сімейні психологи Катерина Гольцберг та Світлана Шумська на сторінках Інтернет-видання «Українська правда» обговорили найбільш поширені батьківські вислови та пояснили їхній вплив на дитячу психіку. Фраза «Ти знаєш, як ці гроші важко даються» безпосередньо пов’язана із розподілом сімейного бюджету та фінансовою грамотністю. У дитини немає таких знань, тому вона не може оцінити можливостей та витрат сімейного бюджету. Часто батьки балують своїх дітей подарунками, виконують всі їхні забаганки, компенсуючи у такий спосіб свою відсутність у їхньому емоційному житті та дорослішанні. Коли ж у дитини з’являються нові потреби, які вимагають від батьків ще більше коштів, вона дійсно не може усвідомити, чому вони відмовляють їй у їхньому задоволенні. Адже дитині ніхто не пояснив, що існує певний і, зазвичай, обмежений рівень сімейного бюджету. Саме тому батьки повинні спілкуватися з дітьми на тему появи грошей у сімейному бюджеті та раціонального розподілу коштів. «Та я (ми) у твоєму віці…» –...

У світі найбільш поширеною з усіх шкідливих звичок є тютюнопаління. Воно стало повсякденною практикою багатьох жінок та чоловіків, юнаків та дівчат, а навіть і підлітків. Ґру Гарлем Брунтланн, політична діячка з Норвегії слушно зауважила: «Тютюнова пандемія – це заразне захворювання, яке передається через рекламу, через приклад курців і через дим, дії якого піддаються некурці, особливо діти». Про шкоду паління знають навіть дошкільники. Про те, що куріння загрожує життю, попереджають написи на кожній пачці цигарок. Але в Україні, за даними Державної служби статистики у 2019 році палили 5,6 млн осіб. Українська соціальна реклама «Кидай вбивчу звичку» пропонує відмовитися від паління цигарок: це можливо, коли є бажання і сила волі. Здоров’я – велика цінність. Не варто викидати його на вітер з цигарковим димом, та ще й за власні гроші…

Сімейні та дитячі психологи Катерина Гольцберг і Світлана Шумська обговорили популярні батьківські фрази та проаналізували їхній вплив на дитячу психіку у інтернет-виданні «Українська правда». На думку психологів, часто повторюваний вислів «Не засмучуй маму (тата)» є проявом батьківського шантажу стосовно дітей. Дитина, яка постійно чує від батьків цю фразу, може відчувати розчарування та сором через те, що не справдила батьківських сподівань і, навіть, може стати причиною їхніх негараздів. Дитина стає заручником думки значущих для неї людей, вона переживає страх за кожен свій наступний крок. У майбутньому цей страх може перешкодити дитині влаштувати власне життя і завадити потребі «бути собою». Справді, окремі ДИТЯЧІ ВИТІВКИ МОЖУТЬ ЗАСМУТИТИ БАТЬКІВ, але(!) – тільки вчинки, дії, вибрики дитини, які вона може усвідомити і виправити, А НЕ ДИТИНА, бо вона, на думку батьків, «погана». Чимало батьків нерідко вживають фрази: «Цього не можна, тому що я так сказав (сказала)», «Я краще знаю,...

Спілкуючись з дітьми, батьки нерідко використовують вирази, які, на їхню думку, діти легко зрозуміють без зайвих пояснень. Втім, плин дитячих думок відрізняється від мислення дорослих, тому діти зовсім по-іншому розуміють зміст цих повчань, - такими міркуваннями поділилися дитячі та сімейні психологи Катерина Гольцберг і Світлана Шумська на сторінках інтернет-видання «Українська правда». Через прагнення сформувати з хлопчика «справжнього чоловіка» багато батьків вживають вислів «мужчини не плачуть» і забороняють дітям проявляти почуття, необхідні для формування їхньої особистості. Дитина розуміє цей вислів, як заборону проявляти перед іншими свої переживання, біль або незадоволення. Заховування хлопчиками власних емоцій у дитинстві може проявитися у дорослому віці невмінням співпереживати, браком досвіду надавати підтримку іншим та стати причиною деструктивної поведінки. Тому, замість вживання звичної фрази «чоловіки не плачуть» спробуйте порозмовляти з дитиною: дізнайтеся, які емоц...