Блог соціального педагога Наталії Окаринської

Ініціатива «Корисно для кожного» – це цикл соціальних роликів з порадами психологів, які створені митцями Асоціації кіноіндустрії України. Короткі просвітницькі відео мають на меті підтримати українців в часі військової агресії та надати їм корисні психологічні поради щодо алгоритмів поведінки у стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації. Дізнайтеся про те, як розмовляти з дитиною про війну: Скористайтеся також порадами щодо комунікації з підлітками під час війни:

Ми живемо в момент політичної поляризації та за умов урбанізації, яка посилюється і веде до того, що люди все менше спілкуються безпосередньо. Щодня ми бачимо, як збільшується дистанція між людьми різних соціальних груп та матеріального статку, як посилюються конфлікти між людьми, які дотримуються різних політичних поглядів або сповідують різні релігії. Взаємна підтримка, доброта, щирість – це думки, почуття і переконання, які, поєднуючись з діями, можуть принести користь іншим людям. Коли люди стають свідками чиїхось добрих вчинків, це надихає їх на те, щоб їх повторити.

Дитяча самостійність – це якість, яка формується в результаті природного процесу розвитку дитини. У певний період, сприятливий (сензитивний) для розвитку тих чи інших психічних функцій дитина починає робити сама те, чого раніше не могла робити без сторонньої допомоги: тримати голову, стояти, бігати, бавитися з однолітками, їздити на велосипеді. Основним завданням батьків на цьому етапі розвитку є ненав’язливе сприяння дитині у процесі її переходу на новий рівень розвитку. Звичайно, простіше самому одягнути дитину, застелити її постіль, зав’язати шнурівки, аніж чекати, поки вона зробить це сама і гаяти час. Але..! дитина сама повинна зрозуміти алгоритм виконання дій, вона повинна усвідомити, що навколо є багато речей, які вона здатна виконати самостійно і якісно. Любі батьки, частіше зважайте на думки та бажання своїх дітей. *** Швидко встань і одягнися! Швидко снідай, не барися! Швидко руки мий і шию! Швидко, бо сама помию! Швидко, тато нас чекає! Швидко, наш трамвай тікає!

Булінг – це агресивна і неприйнятна поведінка однієї дитини чи групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і (чи) психологічним впливом. Причин булінгу – безліч, а жертвою цькування може стати будь-хто. Дитячий фонд ООН (UNICEF) здійснює інформаційну кампанію, метою якої є інформування дітей та дорослих про явище булінгу, основні причини його виникнення та наслідки, про попередження та припинення булінгу та про умови створення безпечного середовища, в якому школярі зможуть безпечно жити, вчитися та розвиватися. Просвітницьке відео «Як боротися з булінгом» пропонує алгоритм дій, конкретні кроки, які потрібно зробити, щоб викреслити булінг із шкільного середовища. Більше інформації знайдете на сторінці

Розвиток особистості дитини залежить від характеру її взаємин з іншими людьми: братами, сестрами, батьками, родичами, приятелями і незнайомими особами. У сучасному світі, коли батьки заклопотані власними справами і не мають достатньо вільного часу для спілкування з дітьми, брати і сестри компенсують цей брак уваги, надаючи підтримку одне одному. Для дитини взаємини з молодшим (старшим) братом або сестрою дуже важливі, оскільки брати та сестри здатні розділити та зрозуміти інтереси і турботи одне одного, висловити співчуття і допомогти. Позитивні взаємини між братами і сестрами забезпечують дітям необхідний емоційний комфорт, формують здатність до об’єктивної самооцінки, сприяють успішній соціалізації та зменшують ризик виникнення соціальних проблем у майбутньому. Навички, які різновікові діти набувають під час взаємодії одне з одним впливають на їхню здатність у майбутньому налагоджувати стосунки з іншими. Мультфільм «Брекстон» розповідає про теплі стосунки між братами.

Буває, що батьки глузують над своїми дітьми, сварять їх, а то й легковажать ними. Поодинокі випадки такої батьківської поведінки не є проявами насильства щодо дитини. Небезпека емоційного насильства виникає тоді, коли такий тип поведінки батьків стає систематичним та звичним. Моральне знущання (психологічне насильство) над дитиною у сім’ї – це форма постійної жорстокої поведінки або зневаги дорослих стосовно дитини. Психологічне насильство може трапитися у будь-якій сім’ї, незалежно від того, який моральний клімат в ній домінує. Моральне знущання здатне завдати руйнівної шкоди розвитку дитячої особистості. Ось кілька прикладів, які ілюструють застосування дорослими морального насильства стосовно дитини: - висміювання та обзивання дитини у присутності сторонніх; - вигадування для дитини принизливих і недоречних прізвиськ; - вербальні образи та погрози дитині фізичним насильством; - примушування дитини до спостереження за насильницькими діями над кимось (чимось), хто (що) є значущим

Часом ми стаємо свідками подій, які позначають традиційним висловом «внутрішні сімейні справи» і до яких, зазвичай, стараємося не втручатися. Проте інколи словесні образи та сильний гуркіт, нецензурна лайка та крики про допомогу, які лунають від сусідів можуть бути ознаками домашнього насильства, а ми, як наслідок, його очевидцями. Така ситуація вимагає від нас власного морального вибору: або не стояти осторонь і спробувати допомогти потерпілим, або зробити вигляд, що нічого серйозного не відбувається. Ірландський драматург і публіцист Джордж Бернард Шоу глузливо висловлювався про людську індиферентність (байдужість): «Якщо мій сусід б’є свою дружину щодня, а я – ніколи, то за статистикою ми обидва б’ємо свою дружину через день». Безумовно, кожна людина сама обирає, як має поводитись у певних обставинах. Втім, наша небайдужість здатна допомогти постраждалим знайти підтримку й прихисток, а навіть і більше – зберегти життя. Ролик «Не будь байдужим» створено Представництвом UNFPA Ukrai

Стрес розуміють як ситуацію, за якої людина зазнає надмірного тиску та емоційної напруги від чинників, з якими їй важко впоратися (через брак досвіду, ресурсів, знань). Діти через різні несприятливі обставини (надмірні навантаження і тренування, конфлікти з ровесниками, хворобу, батьківське розлучення тощо) часто також переживають стреси. Завдання батьків – не лише захистити дітей від впливу стресу, а й допомогти їм впоратися з ним, створити сприятливі умови для розвитку, навчити їх методів боротьби зі стресом та способів самовідновлення.

Зазвичай люди використовують всесвітню мережу для пошуку інформації, навчання, розваг та спілкування. Однак завжди потрібно пам’ятати про небезпеки, з якими, зокрема, можуть зустрітися діти. Одним з актуальних на сьогодні ризиків є секстинг – обмін власними фото (відео), текстовими повідомленнями інтимного змісту у мережі . Наслідки секстингу можуть стати негативними для дітей, а особливо погрози від зловмисників щодо оприлюднення інтимних матеріалів у мережі. Діти часто соромляться обговорювати такі проблеми з дорослими. Що можуть зробити дорослі? Батьки повинні бути уважнішими до онлайн-життя дітей у соцмережах. Дієвим способом застереження підлітків від загроз секстингу стануть відверті та довірливі стосунки між батьками й дітьми: - поясніть дитині, що секстинг може загрожувати її конфіденційності та безпеці; - навчіть дитину встановлювати приватність сторінки та видаляти з контактів небажаних відвідувачів; - попросіть дитину не відповідати на дивні повідомлення електронної пошт

Прагнення до щастя є найважливішим бажанням кожної людини на Землі. Саме тому 28 червня 2012 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про запровадження відзначення світовою спільнотою Міжнародного дня щастя. Небезпечна пандемія, військова агресія, економічна криза та інші негаразди не можуть здолати прагнення людини бути щасливою. Резолюція ООН пропонує відзначати День щастя шляхом проведення просвітницьких заходів та соціальних ініціатив. Долучаємося до цієї акції. Пропоную для спільного перегляду чудову анімацію. Щастя поруч, його лише треба помітити. Будьте щасливі і даруйте щастя тим, хто поряд!

«Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх» (Рей Бредбері) Складно не погодитися з висловлюванням американського письменника-фантаста. Тому сьогодні, друзі, пропоную декілька аргументів на користь книг та мотивую вас до читання: - Завдяки читанню людина збільшує свій словниковий запас. Цьому сприяє читання різножанрових творів та знайомство із різними авторами, новими словами і термінами, які лише іноді вживаються у повсякденній мові. - Читання покращує концентрацію уваги та тренує аналітичні здібності людини, «пробуджує» мозок та сприяє розвитку уяви і здатності фантазувати. - Читання зміцнює пам’ять, адже для розуміння твору читач повинен запам’ятати багато подій та різних нюансів. - Завдяки читанню людина вдосконалює мовні навички, зрозуміло висловлює власні думки, впевнено спілкується та взаємодіє з іншими. - Читання розширює світогляд і допомагає зорієнтуватися в навколишньому світі та налагодити необхідні соціальні контакти. - Читання знижує рівень стресу

Війна в Україні триває з 2014 року, а повномасштабне вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року, торкнулося усіх громадян України. З метою надання дієвої допомоги особам, які її потребують, платформа онлайн-освіти Prometheus започаткувала два безоплатні онлайн-курси: • Як адаптуватися на новому місці? Курс психологічної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб http://surl.li/fllta • Адаптація до цивільного життя. Курс для ветеранів та ветеранок http://surl.li/fllvm Обидва онлайн-курси відповідають на найпоширеніші запитання, які хвилюють багатьох наших співгромадян: • як особа може пристосуватися до змін у житті або допомогти адаптуватися близькій людині; • як відновити чи будувати стосунки з родиною, дітьми та оточуючими; • які щоденні справи допоможуть покращити емоційний стан; • як знизити внутрішню тривогу та як зрозуміти, що варто звернутися за професійною підтримкою тощо. Обидва курси на платформі онлайн-освіти Prometheus доступні постійно.

Online кібер грумінг – це встановлення дорослими особами довірливих відносин з дітьми через Інтернет, з метою шантажування, залякування чи вступу з ними у інтимний зв’язок. Для цього злочинці використовують соціальні мережі, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти, які використовуються для спілкування між користувачами. Нерозважлива поведінка, публікації відвертих фото у соцмережах, відкритий профіль, згода дітей на випадкові знайомства у месенджерах допомагають зловмисникам швидко встановити контакт із неповнолітніми та підвищують ризик для дітей стати жертвами грумінгу. Для грумінгу зловмисники часто використовують фальшиві профілі та можуть видавати себе за іншу особу. Кіберзлочинці застосовують психологічні маніпуляції, щоб завоювати довіру дітей, вони приділяють увагу, вислуховують, дарують подарунки, щоб згодом отримати від жертви те, чого прагнуть. Це можуть бути фото чи відео відвертого характеру, гроші або вимога зустрітися з дитиною в реальному житті. Запропоноване відео є а

У людській взаємодії досить часто виникають конфліктні ситуації, підставами яких можуть бути об’єктивні чи суб'єктивні, реальні чи вигадані суперечності та намагання їх вирішити на емоційному рівні. Друзі-батьки, пропонуємо для спільного перегляду з дітьми добірку мультфільмів, які розповідають про життя вигаданих героїв, що різняться від загалу, є несхожими на інших, про їхні переживання та емоційний стан, а також про різні способи вирішення конфліктних ситуацій. Вітчизняна анімація «Жив собі чорний кіт» розповідає про життя героя, який відчуває брак любові та спілкування через упереджене ставлення та марновірство людей. Перегляньте цей мультфільм зі своїми дітьми та обговоріть, чи варто руйнувати стосунки з оточуючими лише через їхні вроджені особливості чи зовнішність? Мультиплікаційний герой ще однієї української стрічки «Червона жаба» через свою несхожість з іншими зазнав цькувань. Проте, життєві випробування перемінили його і зробили відважним. Американська стрічка «Пр

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це систематичний вплив, спрямований на провокування гніву, залякування чи приниження тих, проти кого він спланований. Приклади кібербулінгу: • булер представляється кимось іншим і надсилає образливі повідомлення людям від імені особи, за яку себе видає; • агресор надсилає повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати шкоду через платформи обміну повідомленнями; • кривдник поширює неправдиву інформацію про кого-небудь, розміщує фотоматеріали, які ганьблять когось у соціальних мережах; • нападник створює «групи ненависті» стосовно конкретної дитини, вносить пропозицію проголосувати «за» чи «проти» когось в образливому опитуванні; • булер демонстративно видаляє дітей із спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор тощо. Небезпека кібербулінгу підсилюється специфікою інтернет-сере

Комп’ютери, ноутбуки та інші електронні гаджети увійшли в наше повсякденне життя і поступово зайняли в ньому важливе місце. Комп’ютер став невід’ємним інструментом майже для кожного виду людської діяльності. Він також став популярним джерелом розваг через ігри та віртуальне спілкування. Втім, науковці застерігають: комп’ютер може становити загрозу для здоров’я людини, впливаючи на фізичний, фізіологічний чи психологічний стан організму. Комп’ютерна залежність подібна до патологічного потягу до азартних ігор. Так само, як і азартні гравці, підвладні комп’ютерній залежності вкладають у свій комп’ютер та віртуальне спілкування гроші та час. Вони можуть не помічати того, що відбувається навколо і прагнути отримати задоволення у спілкуванні з монітором чи віртуальними співрозмовниками. Друзі, комп’ютери та віртуальний світ є фактами сучасної дійсності, ізолювати від яких дітей не вдасться. Проте, ми можемо допомогти їм навчитися відповідально оцінювати свою поведінку під час роботи з еле

Мобінг (цькування працівника у трудовому колективі), на жаль, відбувається й у закладах освіти. Але до цього часу поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося. Мобінг (цькування) – це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, зокрема з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність. З метою запобігання та протидії мобінгу у грудні 2022 року до українського законодавства було внесено зміни. У Кодексі законів про працю України було визначено: поняття та форми

Друзі, ПРОЄКТ «Профлайфхак або як обрати професію майбутнього» розрахований на здобувачів освіти, які визначаються з професією, на людей, що вирішили змінити роботу та на внутрішньо переміщених осіб, які змушені перекваліфіковуватися та потребують допомоги у пошуку шляхів професійної самореалізації. Ключовою особливістю онлайн марафону є прямі ефіри, спілкування з експертами в реальному часі, можливість отримати відповіді на запитання, що турбують «тут і тепер». Під час прямих ефірів відбуватимуться заходи, які спрямовані на усвідомлення та оцінку кожною людиною своїх професійних уподобань, здібностей, інтересів, можливостей, потенціалу. Для учасників будуть запропоновані презентації професій та відбуватиметься ділення власним життєвим досвідом практикуючих фахівців у галузях, які будуть актуальними в Україні під час та після війни. Для участі в онлайн марафоні «Профлайфхак або як обрати професію майбутнього» потрібно зареєструватись, заповнивши Google форму https://docs.google.com/

«Вперті», «безцеремонні», «ліниві», «неслухняні» – так нерідко батьки та вчителі характеризують дітей-підлітків. Деякі дорослі продовжують сприймати підлітків як малих дітей. Вони не змінюють стилю спілкування, вимагають від підлітків незаперечного послуху і отримують, як відповідь, бунт та ігнорування їхніх правил. Інші дорослі, навпаки, «дмухають» на дітей, бояться потурбувати, обмежити їхню свободу і отримують взамін знеохоту до виконання повсякденних обов’язків, підкріплену усвідомленням права на таку позицію. Як дорослим зрозуміти складний тинейджерський вік і зберегти дитячу довіру та любов? Як спілкуватися з дітьми-підлітками, щоб порозумітися з ними та стати їхніми приятелями? Щораз, коли думаєте, що підліток верзе нісенітницю, застановіться, насправді він хоче вам сказати: послухай мене; сядь поруч; допоможи мені! Опануйте техніку активного слухання: слухайте дитину мовчки і жестами та мімікою дайте зрозуміти, що чуєте і розумієте її. Так ви засвідчите дитині своє прийня

«Все, що існує на світі, колись було мрією» Карл Сендберг, американський історик, поет, лауреат Пулітцерівської премії Кожен із нас хоч іноді, але мріяв: про захопливу подорож, про омріяну покупку, про навчання в елітному університеті, про престижну роботу, про новий будинок… Та реалізація наших мрій залежить не тільки від нашого бажання і позитивного мислення, а й від наших наполегливих кроків і дій на шляху до їх втілення. Скористайтеся кількома порадами, які допоможуть вам здійснити власні мрії: 1. Завжди будьте вдячні за все, що маєте: за здоров’я і мир, за сонце і дощ, за їжу і житло, за рідних і друзів, які вас люблять. 2. Уявіть свою мрію детально, точно визначте свої бажання для себе і для тих людей, які можуть підтримати вас у її реалізації. 3. Візуалізуйте вашу мрію, оточіть її декораціями. Зробіть колаж: на ватман наклейте кілька своїх фотографій та картинок із старих газет і журналів. Різнокольоровими олівцями напишіть фрази, які вас мотивують та надихають і помістіть

Друзі, здатність отримувати задоволення від читання є навичкою, яку потрібно поступово розвивати і тренувати. У наш час існує достатньо якісної літератури різних жанрів, яка могла б зацікавити і дошкільників, і підлітків, і юнацтво. Якщо ви добре знаєте уподобання своїх дітей, то без зусиль зумієте підібрати книги, які їх зацікавлять. Адже читання дає змогу і дітям, і дорослим безпечно подорожувати, пізнавати людей та проживати різні життєві події разом із героями книг. Звичайно, ваші діти вміють і можуть читати самостійно… Але яке задоволення можете отримати ви, дорослі, читаючи своїм дітям вголос казки та оповідання, і переживати спільно з ними моменти родинного щастя, близькості та довіри. Любі батьки, ваш власний приклад також цінний: якщо діти бачитимуть вас частіше з книгою, ніж зі смартфоном у руці або ж перед телевізором, то, ймовірно, з них виростуть вдумливі читачі. Подяка за відео Андрію Вовні @andriyvovna8921

Стрімкий розвиток мережі Інтернет надав доступ мільйонам користувачів до безлічі ресурсів та спричинив масове копіювання та тиражування робіт, які вже були чиєюсь власністю. Культура «копіювати - вставити», яку частіше називають терміном «плагіат» є не лише порушенням правил академічної доброчесності, а й порушенням закону. Плагіат, відповідно до статті 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» – це «оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору». Плагіат є однією із найбільш поширених форм порушення авторських прав у сучасному світі, коли відбувається свідоме використання роботи або її фрагменту (без будь-якої згадки про автора та без його попередньої на те згоди). Для підготовки рефератів, доповідей, курсових та дипломних робіт, інших наукових праць не варто послуговуватися плагіатом, як способом отримання швидкого визнання. Наука чекає оригінальних ідей та нових відкриттів, непідробних досліджень

У сучасному світі насильство, яке вчиняється над неповнолітніми в Інтернеті (психологічне, сексуальне) таке ж небезпечне, як і в реальному житті, і може завдати серйозної шкоди дитячій психіці. Інтернет надає безліч можливостей для теперішніх злочинців. Зараз вони не мусять подорожувати, влаштовуватись на роботу поруч з будинком, у якому живе дитина чи намагатися заслужити довіру її батьків. Зловмисникам достатньо зареєструватися в мережі Інтернет і налагодити контакт з дитиною. Друзі-батьки, про імовірні небезпеки, які очікують дітей в Інтернеті та про дитячу безпеку онлайн можете довідатись на платформі https://stop-sexting.in.ua. Інформаційно-освітня кампанія #Stop_sexтинг була створена з метою захисту українських дітей від сексуального насильства в Інтернеті. Перегляньте соціальне відео, оригінал якого створений Центром Безпечного Інтернету Німеччини. Мораль нестандартного задуму відеоролика така: У реальному житті ви б захистили своїх дітей. То чому б не захистити їх в Інтерн

На порталі «Медіаосвіта і медіаграмотність» http://medialiteracy.org.ua/ розміщено навчальну гру для здобувачів освіти «Медіазнайко» , створену Цетром медіаініціатив Вірменії. Адаптацію гри та переклад українською мовою здійснено Академією української преси https://www.aup.com.ua/ Мета гри – отримання знань про медійне (інформаційне) поле. Для того, щоб стати Медіазнайком, учасник повинен пройти 9 рівнів, дати відповіді на запитання, побувати в ролі журналіста, спробувати створити телепрограму, сайт, газету і дізнатися про те, як працюють медіа і як вони впливають на споживачів інформації. Стати учасником гри можна, перейшовши за посиланням https://www.aup.com.ua/Game/index.html

Про що не слід повідомляти в Інтернеті і яку інформацію про себе можна розповсюджувати? Відповісти на це запитання дітям віком 9-12 років допоможе «тест» білборда. Перевіряй все, що надсилаєш знайомим і незнайомим людям та публікуєш в Інтернеті, застосовуючи цей «тест»: 1. Уяви собі великий білборд (рекламний щит), який розташований посеред вулиці/у центрі міста/біля твоєї школи. 2. Уяви, що все, що ти хочеш написати/запостити або надіслати в Інтернеті, буде розміщено на цьому білборді посеред вулиці/у центрі міста/біля твоєї школи. 3. Якщо ти не проти, що будь-хто зможе побачити твій напис/пост, то спокійно можеш поширювати інформацію, але якщо тобі стає незатишно, соромно, тоді не варто публікувати такі матеріали в Інтернеті або надсилати їх в особисті повідомлення.

У кожній державі світу існують родини, яким самотужки важко подолати життєві негаразди і вони потребують допомоги від суспільства у вирішенні своїх проблем. Більшість таких сімей, як правило, перебувають у складних матеріальних, емоційних чи психологічних обставинах. Часто діти, які проживають у таких родинах, не бажаючи миритися із сумною реальністю, покидають рідний дім і стають «дітьми вулиці». Існує ряд причин, які спонукають дітей обирати такий ненадійний і часто небезпечний спосіб життя:  асоціальний спосіб життя одного чи обох батьків через зловживання алкоголем, наркотиками;  безробіття батьків, погіршення матеріального становища та зубожіння родини;  часті конфлікти між батьком та матір’ю, розлучення батьків;  загострення суперечностей між батьками та дітьми;  послаблення відповідальності батьків за утримання і виховання дітей;  домашнє насильство, спрямоване на дітей та інших членів родини;  дитяча легковірність та неорганізованість дозвілля;  викривлене висвітлен

Наш світ є відображенням того, якими ми є. З небувалим темпом у світі шириться байдужість – сучасна модна недуга, що вразила багатьох. Милосердя і співчуття обивателями сприймаються як ознака слабкості, люди втрачають здатність відчувати і вміння виявляти почуття. У сучасному тлумачному словнику слово «байдужість» трактують як: неуважність, індиферентність, нечулість, зачерствілість, безпристрасність та непричетність. Звичайно, мінливий світ та непередбачувані обставини впливають на людину. Але чи хочемо ми виховати покоління чемних, емоційно одноманітних і заглиблених у себе людей із приклеєними посмішками, які маскуватимуть загальну байдужість? Герой анімаційної стрічки «Містер Байдужий» – молодий чоловік, задоволений своїм життям і становищем у суспільстві. Він самодостатній і цілком комфортно почувається у власному просторі. Люди, які живуть поруч, його начебто не цікавлять, чоловік не звертає уваги на події, які відбуваються довкола. Випадкова зустріч з літньою бабусею змінил

Через надмірну зайнятість і насичений діловий графік батьки не завжди зауважують, що втрачають емоційний контакт з власними дітьми. Життя сучасних дітей перенасичене подіями та стрімким темпом засвоєння інформації, зміною одних завдань на інші та браком відпочинку і гри. Одноманітні та нецікаві завдання і доручення часто пригнічують дітей, вони втрачають бажання пізнавати світ, у якому дорослі не помічають їхніх потреб. Діти щасливі, коли мають вільний простір і час для пізнання навколишнього світу через гру та спілкування. Дитяча радість від споглядання звичайних речей і запальна енергія, їхня щирість і дитяча безтурботність здатні заспокоїти дорослих і подумки повернути у той фантастичний час, коли вони були дітьми. Короткометражний фільм іспанських аніматорів «Alike» розповідає нам про складність вибору дорослої людини та про життєву силу, про страх виходу із загальної системи та про відвагу бути собою. Цей фільм також про любов – істинну, глибоку та незрадливу.

Більшість з нас, дорослих, є людьми, зайнятими щоденною працею і життєвими клопотами. Як наслідок, ми мало свого вільного часу приділяємо батькам та родичам літнього віку. А дослідження науковців доводять: люди поважного віку якраз найбільше потребують і чекають від нас спілкування та уваги. Сплануймо свої справи на місяць (тиждень, день) наперед і знайдімо вільний час для літніх родичів. Уникаймо під час спілкування коротких, вимушених, позбавлених оригінальності фраз: «Мамо, тату (бабусю, дідусю), як ваші справи?; як почуваєтеся?». Пам’ятаймо про важливі сімейні свята, зробімо так, щоб час, проведений спільно, залишив приємні спогади. Це чудова можливість показати рідним, як сильно ми їх любимо. Узимку час, проведений із рідними людьми цінується найбільше. Тепло від спілкування з людьми, які люблять і дбають про нас здатне зігріти навіть у сильні морози.

Становище сучасної сім’ї є наслідком та причиною низки глобальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Сім’я, як одна з основних соціальних інституцій у своєму розвитку відображає головні тенденції розвитку всього суспільства. Як первісна основа суспільства сім’я має якнайбільший вплив на виховання дітей. У родині діти отримують перші і найстійкіші уявлення про духовні цінності, моделі поведінки та суспільні норми. Через квапливий ритм сучасного життя більшість родин збираються разом, найчастіше, увечері та в неділю. Це той час, коли можна поспілкуватися, поділитися думками і просто побути разом. Однак це не завжди вдається, а особливо тоді, коли кожен член сім’ї перебуває у «своєму», віртуальному світі. Теперішні діти зростають у безпосередній взаємодії з двома реальностями – традиційною фізичною, у взаємодії з якою розвивається людська особистість та віртуальною, змодельованою і створеною людиною. Багато дорослих також не уявляють свого життя без сучасних інформаційних техно