Пересторога комп’ютероманам
 
Диво техніки – комп’ютер.
Полонені дивом тим:
Замість того, щоб скрізь бути,
Сидимо тепер за ним!
          Підвестись ото б з-за столу,
          Ніжки миттю розім’ять –
          І до лісу, в гори, в поле:
          От де справді благодать!
Там краса і спів пташиний,
Сонця промені ясні.
А Всесвітня Павутина
Ловить тих, хто облінивсь!
          І тому не диво, милі
          Що ні м’язів, ані сил
          В нетренованому тілі
          Та ще й біль у нім засів.
Аби вад отих позбутись,
Я цей віршик написав.
Бо життя – не лиш комп’ютер.
Окрім нього, тьма є справ!
         
          Бо життя – це рух одвічний.
          А як біль наздожене,
          Прочитайте віршик тричі
          І дослухайтесь мене!
Будьте в русі, ніби вітер!
І здорові будьте всі,
Щоб збагнути, скільки в світі
Первозданної краси!
Автор: Іван Левченко

 
 
 
Коментарі
Дописати коментар