Пересторога комп’ютероманам
Диво техніки – комп’ютер.
Полонені дивом тим:
Замість того, щоб скрізь бути,
Сидимо тепер за ним!
Підвестись ото б з-за столу,
Ніжки миттю розім’ять –
І до лісу, в гори, в поле:
От де справді благодать!
Там краса і спів пташиний,
Сонця промені ясні.
А Всесвітня Павутина
Ловить тих, хто облінивсь!
І тому не диво, милі
Що ні м’язів, ані сил
В нетренованому тілі
Та ще й біль у нім засів.
Аби вад отих позбутись,
Я цей віршик написав.
Бо життя – не лиш комп’ютер.
Окрім нього, тьма є справ!
Бо життя – це рух одвічний.
А як біль наздожене,
Прочитайте віршик тричі
І дослухайтесь мене!
Будьте в русі, ніби вітер!
І здорові будьте всі,
Щоб збагнути, скільки в світі
Первозданної краси!
Автор: Іван Левченко
Коментарі
Дописати коментар