Блог соціального педагога Наталії Окаринської

Ініціатива «Корисно для кожного» – це цикл соціальних роликів з порадами психологів, які створені митцями Асоціації кіноіндустрії України. Короткі просвітницькі відео мають на меті підтримати українців в часі військової агресії та надати їм корисні психологічні поради щодо алгоритмів поведінки у стресових ситуаціях та чутливих питаннях комунікації. Дізнайтеся про те, як розмовляти з дитиною про війну: Скористайтеся також порадами щодо комунікації з підлітками під час війни:

Ми живемо в момент політичної поляризації та за умов урбанізації, яка посилюється і веде до того, що люди все менше спілкуються безпосередньо. Щодня ми бачимо, як збільшується дистанція між людьми різних соціальних груп та матеріального статку, як посилюються конфлікти між людьми, які дотримуються різних політичних поглядів або сповідують різні релігії. Взаємна підтримка, доброта, щирість – це думки, почуття і переконання, які, поєднуючись з діями, можуть принести користь іншим людям. Коли люди стають свідками чиїхось добрих вчинків, це надихає їх на те, щоб їх повторити.

Дитяча самостійність – це якість, яка формується в результаті природного процесу розвитку дитини. У певний період, сприятливий (сензитивний) для розвитку тих чи інших психічних функцій дитина починає робити сама те, чого раніше не могла робити без сторонньої допомоги: тримати голову, стояти, бігати, бавитися з однолітками, їздити на велосипеді. Основним завданням батьків на цьому етапі розвитку є ненав’язливе сприяння дитині у процесі її переходу на новий рівень розвитку. Звичайно, простіше самому одягнути дитину, застелити її постіль, зав’язати шнурівки, аніж чекати, поки вона зробить це сама і гаяти час. Але..! дитина сама повинна зрозуміти алгоритм виконання дій, вона повинна усвідомити, що навколо є багато речей, які вона здатна виконати самостійно і якісно. Любі батьки, частіше зважайте на думки та бажання своїх дітей. *** Швидко встань і одягнися! Швидко снідай, не барися! Швидко руки мий і шию! Швидко, бо сама помию! Швидко, тато нас чекає! Швидко, наш трамвай тікає! ...

Булінг – це агресивна і неприйнятна поведінка однієї дитини чи групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і (чи) психологічним впливом. Причин булінгу – безліч, а жертвою цькування може стати будь-хто. Дитячий фонд ООН (UNICEF) здійснює інформаційну кампанію, метою якої є інформування дітей та дорослих про явище булінгу, основні причини його виникнення та наслідки, про попередження та припинення булінгу та про умови створення безпечного середовища, в якому школярі зможуть безпечно жити, вчитися та розвиватися. Просвітницьке відео «Як боротися з булінгом» пропонує алгоритм дій, конкретні кроки, які потрібно зробити, щоб викреслити булінг із шкільного середовища. Більше інформації знайдете на сторінці

Розвиток особистості дитини залежить від характеру її взаємин з іншими людьми: братами, сестрами, батьками, родичами, приятелями і незнайомими особами. У сучасному світі, коли батьки заклопотані власними справами і не мають достатньо вільного часу для спілкування з дітьми, брати і сестри компенсують цей брак уваги, надаючи підтримку одне одному. Для дитини взаємини з молодшим (старшим) братом або сестрою дуже важливі, оскільки брати та сестри здатні розділити та зрозуміти інтереси і турботи одне одного, висловити співчуття і допомогти. Позитивні взаємини між братами і сестрами забезпечують дітям необхідний емоційний комфорт, формують здатність до об’єктивної самооцінки, сприяють успішній соціалізації та зменшують ризик виникнення соціальних проблем у майбутньому. Навички, які різновікові діти набувають під час взаємодії одне з одним впливають на їхню здатність у майбутньому налагоджувати стосунки з іншими. Мультфільм «Брекстон» розповідає про теплі стосунки між братами.

Буває, що батьки глузують над своїми дітьми, сварять їх, а то й легковажать ними. Поодинокі випадки такої батьківської поведінки не є проявами насильства щодо дитини. Небезпека емоційного насильства виникає тоді, коли такий тип поведінки батьків стає систематичним та звичним. Моральне знущання (психологічне насильство) над дитиною у сім’ї – це форма постійної жорстокої поведінки або зневаги дорослих стосовно дитини. Психологічне насильство може трапитися у будь-якій сім’ї, незалежно від того, який моральний клімат в ній домінує. Моральне знущання здатне завдати руйнівної шкоди розвитку дитячої особистості. Ось кілька прикладів, які ілюструють застосування дорослими морального насильства стосовно дитини: - висміювання та обзивання дитини у присутності сторонніх; - вигадування для дитини принизливих і недоречних прізвиськ; - вербальні образи та погрози дитині фізичним насильством; - примушування дитини до спостереження за насильницькими діями над кимось (чимось), хто (що) є значущим...

Часом ми стаємо свідками подій, які позначають традиційним висловом «внутрішні сімейні справи» і до яких, зазвичай, стараємося не втручатися. Проте інколи словесні образи та сильний гуркіт, нецензурна лайка та крики про допомогу, які лунають від сусідів можуть бути ознаками домашнього насильства, а ми, як наслідок, його очевидцями. Така ситуація вимагає від нас власного морального вибору: або не стояти осторонь і спробувати допомогти потерпілим, або зробити вигляд, що нічого серйозного не відбувається. Ірландський драматург і публіцист Джордж Бернард Шоу глузливо висловлювався про людську індиферентність (байдужість): «Якщо мій сусід б’є свою дружину щодня, а я – ніколи, то за статистикою ми обидва б’ємо свою дружину через день». Безумовно, кожна людина сама обирає, як має поводитись у певних обставинах. Втім, наша небайдужість здатна допомогти постраждалим знайти підтримку й прихисток, а навіть і більше – зберегти життя. Ролик «Не будь байдужим» створено Представництвом UNFPA Ukrai...

Стрес розуміють як ситуацію, за якої людина зазнає надмірного тиску та емоційної напруги від чинників, з якими їй важко впоратися (через брак досвіду, ресурсів, знань). Діти через різні несприятливі обставини (надмірні навантаження і тренування, конфлікти з ровесниками, хворобу, батьківське розлучення тощо) часто також переживають стреси. Завдання батьків – не лише захистити дітей від впливу стресу, а й допомогти їм впоратися з ним, створити сприятливі умови для розвитку, навчити їх методів боротьби зі стресом та способів самовідновлення.

Зазвичай люди використовують всесвітню мережу для пошуку інформації, навчання, розваг та спілкування. Однак завжди потрібно пам’ятати про небезпеки, з якими, зокрема, можуть зустрітися діти. Одним з актуальних на сьогодні ризиків є секстинг – обмін власними фото (відео), текстовими повідомленнями інтимного змісту у мережі . Наслідки секстингу можуть стати негативними для дітей, а особливо погрози від зловмисників щодо оприлюднення інтимних матеріалів у мережі. Діти часто соромляться обговорювати такі проблеми з дорослими. Що можуть зробити дорослі? Батьки повинні бути уважнішими до онлайн-життя дітей у соцмережах. Дієвим способом застереження підлітків від загроз секстингу стануть відверті та довірливі стосунки між батьками й дітьми: - поясніть дитині, що секстинг може загрожувати її конфіденційності та безпеці; - навчіть дитину встановлювати приватність сторінки та видаляти з контактів небажаних відвідувачів; - попросіть дитину не відповідати на дивні повідомлення електронної пошт...