Блог соціального педагога Наталії Окаринської

Буває, що батьки глузують над своїми дітьми, сварять їх, а то й легковажать ними. Поодинокі випадки такої батьківської поведінки не є проявами насильства щодо дитини. Небезпека емоційного насильства виникає тоді, коли такий тип поведінки батьків стає систематичним та звичним. Моральне знущання (психологічне насильство) над дитиною у сім’ї – це форма постійної жорстокої поведінки або зневаги дорослих стосовно дитини. Психологічне насильство може трапитися у будь-якій сім’ї, незалежно від того, який моральний клімат в ній домінує. Моральне знущання здатне завдати руйнівної шкоди розвитку дитячої особистості. Ось кілька прикладів, які ілюструють застосування дорослими морального насильства стосовно дитини: - висміювання та обзивання дитини у присутності сторонніх; - вигадування для дитини принизливих і недоречних прізвиськ; - вербальні образи та погрози дитині фізичним насильством; - примушування дитини до спостереження за насильницькими діями над кимось (чимось), хто (що) є значущим

Часом ми стаємо свідками подій, які позначають традиційним висловом «внутрішні сімейні справи» і до яких, зазвичай, стараємося не втручатися. Проте інколи словесні образи та сильний гуркіт, нецензурна лайка та крики про допомогу, які лунають від сусідів можуть бути ознаками домашнього насильства, а ми, як наслідок, його очевидцями. Така ситуація вимагає від нас власного морального вибору: або не стояти осторонь і спробувати допомогти потерпілим, або зробити вигляд, що нічого серйозного не відбувається. Ірландський драматург і публіцист Джордж Бернард Шоу глузливо висловлювався про людську індиферентність (байдужість): «Якщо мій сусід б’є свою дружину щодня, а я – ніколи, то за статистикою ми обидва б’ємо свою дружину через день». Безумовно, кожна людина сама обирає, як має поводитись у певних обставинах. Втім, наша небайдужість здатна допомогти постраждалим знайти підтримку й прихисток, а навіть і більше – зберегти життя. Ролик «Не будь байдужим» створено Представництвом UNFPA Ukrai

Стрес розуміють як ситуацію, за якої людина зазнає надмірного тиску та емоційної напруги від чинників, з якими їй важко впоратися (через брак досвіду, ресурсів, знань). Діти через різні несприятливі обставини (надмірні навантаження і тренування, конфлікти з ровесниками, хворобу, батьківське розлучення тощо) часто також переживають стреси. Завдання батьків – не лише захистити дітей від впливу стресу, а й допомогти їм впоратися з ним, створити сприятливі умови для розвитку, навчити їх методів боротьби зі стресом та способів самовідновлення.

Зазвичай люди використовують всесвітню мережу для пошуку інформації, навчання, розваг та спілкування. Однак завжди потрібно пам’ятати про небезпеки, з якими, зокрема, можуть зустрітися діти. Одним з актуальних на сьогодні ризиків є секстинг – обмін власними фото (відео), текстовими повідомленнями інтимного змісту у мережі . Наслідки секстингу можуть стати негативними для дітей, а особливо погрози від зловмисників щодо оприлюднення інтимних матеріалів у мережі. Діти часто соромляться обговорювати такі проблеми з дорослими. Що можуть зробити дорослі? Батьки повинні бути уважнішими до онлайн-життя дітей у соцмережах. Дієвим способом застереження підлітків від загроз секстингу стануть відверті та довірливі стосунки між батьками й дітьми: - поясніть дитині, що секстинг може загрожувати її конфіденційності та безпеці; - навчіть дитину встановлювати приватність сторінки та видаляти з контактів небажаних відвідувачів; - попросіть дитину не відповідати на дивні повідомлення електронної пошт

Прагнення до щастя є найважливішим бажанням кожної людини на Землі. Саме тому 28 червня 2012 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про запровадження відзначення світовою спільнотою Міжнародного дня щастя. Небезпечна пандемія, військова агресія, економічна криза та інші негаразди не можуть здолати прагнення людини бути щасливою. Резолюція ООН пропонує відзначати День щастя шляхом проведення просвітницьких заходів та соціальних ініціатив. Долучаємося до цієї акції. Пропоную для спільного перегляду чудову анімацію. Щастя поруч, його лише треба помітити. Будьте щасливі і даруйте щастя тим, хто поряд!

«Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх» (Рей Бредбері) Складно не погодитися з висловлюванням американського письменника-фантаста. Тому сьогодні, друзі, пропоную декілька аргументів на користь книг та мотивую вас до читання: - Завдяки читанню людина збільшує свій словниковий запас. Цьому сприяє читання різножанрових творів та знайомство із різними авторами, новими словами і термінами, які лише іноді вживаються у повсякденній мові. - Читання покращує концентрацію уваги та тренує аналітичні здібності людини, «пробуджує» мозок та сприяє розвитку уяви і здатності фантазувати. - Читання зміцнює пам’ять, адже для розуміння твору читач повинен запам’ятати багато подій та різних нюансів. - Завдяки читанню людина вдосконалює мовні навички, зрозуміло висловлює власні думки, впевнено спілкується та взаємодіє з іншими. - Читання розширює світогляд і допомагає зорієнтуватися в навколишньому світі та налагодити необхідні соціальні контакти. - Читання знижує рівень стресу

Війна в Україні триває з 2014 року, а повномасштабне вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року, торкнулося усіх громадян України. З метою надання дієвої допомоги особам, які її потребують, платформа онлайн-освіти Prometheus започаткувала два безоплатні онлайн-курси: • Як адаптуватися на новому місці? Курс психологічної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб http://surl.li/fllta • Адаптація до цивільного життя. Курс для ветеранів та ветеранок http://surl.li/fllvm Обидва онлайн-курси відповідають на найпоширеніші запитання, які хвилюють багатьох наших співгромадян: • як особа може пристосуватися до змін у житті або допомогти адаптуватися близькій людині; • як відновити чи будувати стосунки з родиною, дітьми та оточуючими; • які щоденні справи допоможуть покращити емоційний стан; • як знизити внутрішню тривогу та як зрозуміти, що варто звернутися за професійною підтримкою тощо. Обидва курси на платформі онлайн-освіти Prometheus доступні постійно.

Online кібер грумінг – це встановлення дорослими особами довірливих відносин з дітьми через Інтернет, з метою шантажування, залякування чи вступу з ними у інтимний зв’язок. Для цього злочинці використовують соціальні мережі, чати в онлайн-іграх або інші веб-сайти, які використовуються для спілкування між користувачами. Нерозважлива поведінка, публікації відвертих фото у соцмережах, відкритий профіль, згода дітей на випадкові знайомства у месенджерах допомагають зловмисникам швидко встановити контакт із неповнолітніми та підвищують ризик для дітей стати жертвами грумінгу. Для грумінгу зловмисники часто використовують фальшиві профілі та можуть видавати себе за іншу особу. Кіберзлочинці застосовують психологічні маніпуляції, щоб завоювати довіру дітей, вони приділяють увагу, вислуховують, дарують подарунки, щоб згодом отримати від жертви те, чого прагнуть. Це можуть бути фото чи відео відвертого характеру, гроші або вимога зустрітися з дитиною в реальному житті. Запропоноване відео є а

У людській взаємодії досить часто виникають конфліктні ситуації, підставами яких можуть бути об’єктивні чи суб'єктивні, реальні чи вигадані суперечності та намагання їх вирішити на емоційному рівні. Друзі-батьки, пропонуємо для спільного перегляду з дітьми добірку мультфільмів, які розповідають про життя вигаданих героїв, що різняться від загалу, є несхожими на інших, про їхні переживання та емоційний стан, а також про різні способи вирішення конфліктних ситуацій. Вітчизняна анімація «Жив собі чорний кіт» розповідає про життя героя, який відчуває брак любові та спілкування через упереджене ставлення та марновірство людей. Перегляньте цей мультфільм зі своїми дітьми та обговоріть, чи варто руйнувати стосунки з оточуючими лише через їхні вроджені особливості чи зовнішність? Мультиплікаційний герой ще однієї української стрічки «Червона жаба» через свою несхожість з іншими зазнав цькувань. Проте, життєві випробування перемінили його і зробили відважним. Американська стрічка «Пр

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це систематичний вплив, спрямований на провокування гніву, залякування чи приниження тих, проти кого він спланований. Приклади кібербулінгу: • булер представляється кимось іншим і надсилає образливі повідомлення людям від імені особи, за яку себе видає; • агресор надсилає повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати шкоду через платформи обміну повідомленнями; • кривдник поширює неправдиву інформацію про кого-небудь, розміщує фотоматеріали, які ганьблять когось у соціальних мережах; • нападник створює «групи ненависті» стосовно конкретної дитини, вносить пропозицію проголосувати «за» чи «проти» когось в образливому опитуванні; • булер демонстративно видаляє дітей із спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор тощо. Небезпека кібербулінгу підсилюється специфікою інтернет-сере

Комп’ютери, ноутбуки та інші електронні гаджети увійшли в наше повсякденне життя і поступово зайняли в ньому важливе місце. Комп’ютер став невід’ємним інструментом майже для кожного виду людської діяльності. Він також став популярним джерелом розваг через ігри та віртуальне спілкування. Втім, науковці застерігають: комп’ютер може становити загрозу для здоров’я людини, впливаючи на фізичний, фізіологічний чи психологічний стан організму. Комп’ютерна залежність подібна до патологічного потягу до азартних ігор. Так само, як і азартні гравці, підвладні комп’ютерній залежності вкладають у свій комп’ютер та віртуальне спілкування гроші та час. Вони можуть не помічати того, що відбувається навколо і прагнути отримати задоволення у спілкуванні з монітором чи віртуальними співрозмовниками. Друзі, комп’ютери та віртуальний світ є фактами сучасної дійсності, ізолювати від яких дітей не вдасться. Проте, ми можемо допомогти їм навчитися відповідально оцінювати свою поведінку під час роботи з еле

Мобінг (цькування працівника у трудовому колективі), на жаль, відбувається й у закладах освіти. Але до цього часу поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося. Мобінг (цькування) – це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, зокрема з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність. З метою запобігання та протидії мобінгу у грудні 2022 року до українського законодавства було внесено зміни. У Кодексі законів про працю України було визначено: поняття та форми