Пересторога комп’ютероманам
Диво техніки – комп’ютер. Полонені дивом тим: Замість того, щоб скрізь бути, Сидимо тепер за ним! Підвестись ото б з-за столу, Ніжки миттю розім’ять – І до лісу, в гори, в поле: От де справді благодать! Там краса і спів пташиний, Сонця промені ясні. А Всесвітня Павутина Ловить тих, хто облінивсь! І тому не диво, милі Що ні м’язів, ані сил В нетренованому тілі Та ще й біль у нім засів. Аби вад отих позбутись, Я цей віршик написав. Бо життя – не лиш комп’ютер. Окрім нього, тьма є справ! Бо життя – це рух одвічний. А як біль наздожене, Прочитайте віршик тричі І дослухайтесь мене! Будьте в русі, ніби вітер! І здорові будьте всі, Щоб збагнути, скільки в світі Первозданної краси! Автор: Іван Левченко