Пересторога комп’ютероманам
 
  Диво техніки – комп’ютер. Полонені дивом тим: Замість того, щоб скрізь бути, Сидимо тепер за ним!            Підвестись ото б з-за столу,           Ніжки миттю розім’ять –           І до лісу, в гори, в поле:           От де справді благодать!  Там краса і спів пташиний, Сонця промені ясні. А Всесвітня Павутина Ловить тих, хто облінивсь!            І тому не диво, милі           Що ні м’язів, ані сил           В нетренованому тілі           Та ще й біль у нім засів.  Аби вад отих позбутись, Я цей віршик написав. Бо життя – не лиш комп’ютер. Окрім нього, тьма є справ!                     Бо життя – це рух одвічний.           А як біль наздожене,           Прочитайте віршик тричі           І дослухайтесь мене!  Будьте в русі, ніби вітер! І здорові будьте всі, Щоб збагнути, скільки в світі Первозданної краси!  Автор: Іван Левченко 
