Блог соціального педагога Наталії Окаринської

У сучасному інформаційному просторі існують групи людей або окремі особи, які навмисно поширюють помилкову або спотворену інформацію, з метою маніпулювання свідомістю споживачів медіапродукції. Як дізнатися, що інформація, яку ми отримуємо із засобів масової інформації є правдивою? Важливо з’ясувати, чи ми маємо справу з фактом (об’єктивною подією), чи з судженням (суб’єктивною думкою). Факт означає подію, що реально відбулася і має засвідчене підтвердження. Це може бути інформація про явища, події, дати, осіб, про те, що можна побачити, виміряти, перерахувати, підтвердити, чого можна торкнутися. Отже, щоб зорієнтуватися у потоці інформації та стати грамотним медіаспоживачем, необхідно навчитися критично відбирати, оцінювати інформацію та перевіряти факти. Медіаосвітня гра «Пригоди Літератуса», створена Центром медіаіціатив Вірменії (українська версія – «Академія української преси»), допоможе підліткам навчитися розпізнавати правдиві події та фейкову інформацію, отриману з різних ме

Булінг є систематичною агресивною поведінкою особи (групи осіб) відносно іншої особи (групи осіб), з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. Напевно, у світі немає жодного дорослого, якого б не торкнулася проблема булінгу в той час, коли він був школярем. Адже кожен, хто навчався в колективі, міг бути учасником цього процесу і виконувати роль нападника (булера), скривдженого (жертви) або спостерігача. Постраждати від булінгу може будь-який учасник соціальної групи, який відрізняється від решти соціальним статусом, розумовими характеристиками, фізичними чи психологічними особливостями, належністю до певної субкультури, соціальними поглядами. Процес булінгу є складним соціальним механізмом, в якому задіяні багато людей. Видимими учасниками булінгу є нападник та жертва. Менш очевидною стороною булінгу є його свідки – особи, які бачать, що відбувається агресія, але не роблять нічого, щоб її зупинити, або їхні дії непродуктивні. Тому булінг триває… ДРУЗІ